Я дійсно погана людина, яка завжди робить і відчуває одне й те саме. До того ж від розуміння поганост своїх вчинків нічого не міняється.  Від цього я ще гірше.
Наступила стадія відторгнення. але байдужість це буде добре.

Кохання між дівчатами. Як я це бачу? Часто мені здається, що це має бути чи не найпрекрасніша і найчистіша річ у цьому світі. Але яка вона має відношення до мене? якраз найгірше саме те, що поняття не маю. Мені важко приводити до якогось конкретного русла свої думки у цьому плані. Але часто мені здається, що було б просто чудово, аби я могла закохатися у дівчину. Правда в реальному житті все б напевне б виявилося не так прекрасно. Адже це не спостереження за чиїмось мальованими відносинами.
Але що б було аби я зустріла дівчинку?

Є таке відчуття, коли хочеться, щоб хтось штовхнув тебе в спину і сказав: "Гей, розмазня, ану підіймай голову і йди вперед!". Напевне це було б чудово, аби хтось міг так робити, але завжди доводиться якось приводити себе до ладу самотушки. Може тому результат не завжди до кінця такий як би мені цього хотілося. Вкажіть мене і змусьте заповнити мої прогалини в японській, бо хоч мої оцінки і досить високі, це не заважає відчувати себе посередністю. Так я і думати не можу про рюгакушікен. А я так не хочу.

Я майже ніколи толком і не намагалася перекладати пісень з японської мови. Але отримавши питання від подруги без особливого смислового навантаження, я тепер намагаюся розібрати про що співається в наркоманській пісні "PONPONPON". Правда, скоріше за все, якщо я і зможу привести до ладу основний текст, що ж значить "пон" я так і не зрозумію.
Я вже прослухала цю пісню раз сто і надіюсь це не вплине на мій завтрашній екзамен з японської.

Почнемо

У мене просто виникла потреба створити блог. Все, якогось інакшого пояснення я не маю. Хоча потреба може мати першо причину.  (Хтось просто трошки тупий фанат)