Є таке відчуття, коли хочеться, щоб хтось штовхнув тебе в спину і сказав: "Гей, розмазня, ану підіймай голову і йди вперед!". Напевне це було б чудово, аби хтось міг так робити, але завжди доводиться якось приводити себе до ладу самотушки. Може тому результат не завжди до кінця такий як би мені цього хотілося. Вкажіть мене і змусьте заповнити мої прогалини в японській, бо хоч мої оцінки і досить високі, це не заважає відчувати себе посередністю. Так я і думати не можу про рюгакушікен. А я так не хочу.